Коли ти не бачиш картини, що Бог твій малює,
І почерк Його недосяжний іще для очей, -
То не поспішай! Дай докінчить, хай Бог розмалює;
Бо якісні в Нього папір, олівець, акварель.
Повір, що без смаку ніколи Господь не малює, -
У планах Господніх завсіди творити шедевр.
Питання у тім: хто на дар той небесний чекає?
А може ти сам поспішаєш творити тепер?
Довірся Христу малювати для тебе картину.
Із рук всемогутніх не стань забирать олівець,
Бо барви найкращі, найкращі в Господньому Сині!
Яких барв бажає душа? Не соромся, скажи навпростець.
Христу не байдужі смаки твої і вподобання,
Картину малює під назвою "Людське життя".
Бог краще звершить, ніж сердечні усі сподівання.
Проси те, що хочеш. Бо в Сині є все для життя!
***
"Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію".
(Біблія, Єремiя 29:11)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
В аде - Людмила Дещенко Это стихотворение было написано спонтанно, очень неожиданно для меня.Но череда событий, последовавших после этого, помогла мне понять смысл стиха и помочь многим людям, которые судили о чём-либо "прежде времени".Преждевременная, неожиданная смерть служителей и "прихожан" во многих общинах вызвала панику и кривотолки среди верующих.Со временем мне стало известно, что эти люди(умершие) заявляли в духовный мир в различных обстоятельствах, что им "надоело жить". Теперь, когда я слышу фразу подобного содержания, знаю ЧТО делать.
